17 січня 2017 року депутати Верховної ради України вирішили[1] «спростити» дозвільну систему у будівництві, оскільки діючий підхід не узгоджується з усталеною європейською практикою.
В результаті скасовуються категорії складності об’єктів будівництва та об’єднуються дозвільні процедури в межах одного класу наслідків і, відповідно переходять від триступеневої дозвільної системи (повідомлення, декларація, дозвіл) до двоступеневої системи (повідомлення, дозвіл).
Проте насправді дозвільна система у сфері будівництва не спрощується, а стає жорсткішою для об’єктів будівництва ІІІ категорії складності. Це слідує з того, що для таких об’єктів скасовується декларативний метод отримання права на забудову та введення об’єкта в експлуатацію. Тепер дозвільне регулювання об’єктів будівництва III категорії складності буде аналогічним, що і для IV, V категорій, але з назвою «середній клас наслідків».
Головні зміни полягають у наступному:
- замінено «категорії складності об’єктів будівництва» (I, II, III, IV, V категорій), на «класи наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва», (об’єкти з незначними, середніми та значними наслідками).
- замінено слова «дозвіл на виконання будівельних робіт або реєстрація декларації (зареєстрована декларація) про початок виконання будівельних робіт» на «документ, що дає право на виконання будівельних робіт відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності»[2].
В результаті заміна чіткого найменування документів у сфері містобудування загальними терміном сприятиме зловживанням у цій сфері й створюватиме правове підґрунтя для неоднозначного розуміння документу, на підставі якого можуть здійснюватися певні юридично значимі дії.
- введений новий суб’єкт експертної діяльності проектів будівництва – «саморегулівна організація у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямком підприємницької діяльності»[3].
- визначено вичерпний перелік документів, що мають додаватися до заяви замовника щодо надання містобудівних умов та обмежень:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва[4].
- чітко визначено підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.[5]
- Тепер внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, лише на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
- Визначено можливість скасування містобудівних умов та обмежень:
1) за заявою замовника;
2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
3) за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом”;
- виключено з переліку об’єктів, які підлягають обов’язковій експертизі, «об’єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами» щодо їх «міцності, надійності та довговічності»[6].
- Без дозволу на виконання будівельних робіт заборонено будувати об’єкти:
характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:
рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, – 50 осіб;
рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті, – 100 осіб;
рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта, – 2500 мінімальних заробітних плат;
житлові будинки понад чотири поверхи.[7]
- визначено нова підстава для анулювання органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт у разі «систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю».
- З дня набрання чинності цим Законом об’єкти будівництва ІІІ та ІV категорій складності належать відповідно до об’єктів з середніми (СС2) наслідками.[8]
Таким чином, перенесення об’єктів будівництва III категорії складності до середнього класу наслідків призводить до жорсткішого дозвільного регулювання даної категорії об’єктів будівництва. Після набрання чинності даним Законом дозвільне регулювання об’єктів будівництва III категорії складності буде аналогічним, що і для IV, V категорій, але з назвою «середній клас наслідків».
[1] Прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».
[2] абзац 5 статті 19 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзац 6 частини 7 статті 14; абзац 6 частини 4 статті 16 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
[3] Абзац 1 частини 2 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
[4] Частина 3 статті цього 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
[5] Частина 4статті цього 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
[6] Абзац 3 частини 4 статті цього 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
[7] Частини 5 статті цього 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
[8] Частини 5 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
